:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

«Курортні романи» з чотирилапими закінчуються восени…

 

Анжеліка КОМАРОВА

 

 

Вересень 2013 року не став оксамитовим сезоном на чорноморському узбережжі Криму. Не став винятком і мій улюблений Коктебель. Сіре небо, штормове море, тремтячі від холоду відпочиваючі, що недобрим словом згадують синоптиків з їхніми золотими обіцянками «продовження літа до середини жовтня»…
Заручниками кліматичних негараздів стали й тварини. Ні, не морські – домашні, але викинуті напризволяще своїми горе-господарями, мурки та шарики. Вони стали втіхою продавців сувенірів, які прикрашають їхні одноманітні будні, а ті ділять з ними свій хліб щоденний.  Хвалити Бога, й окремі відпочиваючі  поклали за звичку щоранку виносити їжу приморським безхатченкам, отримуючи від них вдячні погляди та помахи хвостів. Мережа кав’ярень та ресторанчиків, якими густо заткане побережжя курортних містечок, допомагає їм так-сяк прогодуватись – коти та собаки тут щось на кшталт безкоштовних утилізаторів відходів. Проте вже на початок жовтня від’їжджають останні відпочиваючі, і  курортний бізнес завмирає до наступного сезону.
А куди ж діваються хвостаті безхатченки? Звісно ж, не впадають у зимову сплячку, не відлітають у вирій – вони залишаються мерзнути й голодувати серед пустки покинутих курортів. Місцеві мешканці розповідають, що холодної пори їм страшно зазирнути у вічі – такий там відчай. Голодне животіння, що часто-густо закінчується трагічно – ось їхня доля.
Лічені дні – і я поїду також. Принесу на прощання на останні гроші куплені м’ясні обрізки, приголублю чорну як смола, струнку й граційну собачу модель Найомі, рудого кота Ярилка, ще кількох безіменних – усе. Щоправда, залишилася надія. Як кажуть мої соратники-природоохоронці, «у природи скрізь свої люди». Ось, посеред своїх східних скарбів, схожий на індуса чоловік, вельми толерантно ставиться до того, що серед його товару спить котяча «пері». «Гарна реклама», –  жартую, щоб зав’язати розмову. Чоловік розповідає, що взимку на набережну приходять з «гуманітаркою» дві жінки, щоправда, їжі на всіх голодних у них не вистачає. А ось, біля ятки з чудовими виробами зі срібла, сердоліку та перламутру дві прекрасні й добрі феї поставили ящик зі шпариною.  Надпис на ньому лякає і втішає водночас: «БЕЗДОМНИМ СОБАКАМ КОКТЕБЕЛЯ НА СУВОРУ ЗИМУ!» Недарма тут, в ошатному крісельці, ці майстрині-продавчині, дозволяють вечорами подрімати втомленому собаці – це кидається у вічі, й признатися, саме це й спонукало мене придбати у них чудового персня з зеленоокою жабкою. «Принципово купую у вас», –  показую на собачу красуню. Жінки скаржаться на негоду, на нещедрі заробітки, а втім, знаходять в душі теплий куточок, дбають про тих, кого приручили й зрадили інші. Так воно завжди: добра і зла не більше, і не менше, і якщо хтось вчиняє зле – хтось інший творить добро.
Звісно, тема про покинутих тварин тягне за собою висновок про необхідність стерилізації/кастрації. Як виявилось, у місті Коктебель відсутня клініка ветеринарної медицини. Везти тварин до іншого міста, скажімо, Феодосії, досить затратно, адже йдеться про виживання тварин та бідність людей. Якщо міркувати реально, у цьому випадку слід підсилити харчування тварин та привернути увагу спільноти до проблеми – раптом знайдуться меценати, які створять притулок зі стерилізаційним центром…
…Прощаючись з Коктебелем, усе тисла й тисла на «гашетку» фотокамери, намагаючись зафіксувати неповторні образи тих, хто чекає від людини не так вже й багато – кілька ласкавих слів і трішечки щедрості. Тепер спогади про них спонукатимуть мене на пошуки небайдужих людей. Тож агов, відгукніться ті, кому гроші є синонімом доброчинності!
Наша благодійна скринька, яка знаходиться у салоні для тварин «Добродій» (м. Київ, Крутий узвіз, 6) чекає на вас. Будьмо щедрими й милостивими! 
Кошти ви можете переказати на рахунок у Приватбанку 6762468311054211, Андросу Олегу Євгенійовичу. Тел. +38(044)3832741, СВЖ «Природа над усе».

 

 

 


0


Опубликовать