:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
РќРђ ГЛАВНУЮ   РќРђ ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

«Зооцид поза законом!» (акція 5 жовтня 2010 р.)

 

Тетяна МЕТЕЛЬОВА

 

5 жовтня о 12:00 біля Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5) відбудеться акція «Зооцид поза законом», приурочена до Всесвітнього Дня захисту тварин. Акція має всеукраїнський характер: розпочата 2 жовтня в Сумах, вона хвилею котиться по українським містам. 3 жовтня гуманітарно-просвітницькі акції провели Миколаїв, Львів, Кіровоград та Ялта, 4-го Вечір пам'яті й скорботи за загиблими друзями людини пройде на центральних площах Києва, Харкова, Тернополя, Сімферополя, Сум и Дніпродзержинська. 5-го же, одночасно с киянами, які зберуться біля Верховної Ради, до стін місцевих рад вийдуть зоозахисники Дніпропетровська, Львова та інших міст.

Мета «походу на владу» – примусити Верховну Раду ухвалити нову редакцію Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження». Сьогодні в Україні щоденно відстрілюють, труять, спалюють живцем десятки тисяч собак и котів ( Докладніше див. Додаток 1 ). Зупинити цей протизаконний тотальний зооцид закликані такі нововведення:

— справжня, а не фіктивна кримінальна відповідальність за жорстокість і вбивство;

— податкові санкції за розмноження и продаж безпородних тварин з метою отримання прибутку;

— штрафні санкції за неконтрольоване розмноження й викидання тварин на вулицю домашніх тварин;

— ліцензування діяльності з розведення тварин

•  законодавча легалізація опікунів безпритульних тварин та програми

ВСП (відлов-стерилізація-повернення) в масштабах усієї країни.

( Докладніше див. Додаток 2)

День захисту тварин в Україні через цинізм законотворців і злочини місцевих влад у цій сфері перетворився на день трауру. Тому головним символом усеукраїнського мітингу є чорна стрічка – її пов'яжуть на ліву руку всі мешканці України, які підтримають акцію.

У рамках київської акції відбудеться масовий перформанс-реквієм, у фіналі якого можна буде буквально почути як завмирає серце тварини, яка гине. А далі – у небо полетять білі повітряні кульки з фотографіями, що закатованих друзів людини.

Акцію підтримали відомі діячі культури й мистецтва України. До мітингуючи вони приєднаються зі своїми чотирилапими улюбленцями.

Організатори акції:

•  Громадянська ініціатива «Форум допомоги безпритульним тваринам Ua-vet»

•  Асоціація зоозахисних організацій України (АЗОУ)

•  ГО «Інститут сучасних проблем України» (ГО ІСПУ)

•  Громадянська кампанія «Форум порятунку Києва»

•  Київське товариство захисту тварин (КТЗЖ)

•  Київське міське товариство захисту тварин (КМТЗЖ)

•  Благодійне товариство «Дайте жити тварині»

•  ГО «Захист тварин» Святошинського р-ну г. Києва

•  Товариство захисту тварин «Захист» Оболонського р-ну г. Києва

•  Товариство захисту тварин в Шевченківському районі м. Києва

•  Київське міське товариство гуманного ставлення до тварин «Ноєв Ковчег».

За сприяння Молодіжної ліги захисту тварин.

 

Зв'язок з координаторами:

metellt@rambler.ru

або за телефонами:

513-94-52; 050-727-28-19; 063-562-52-35 – Тетяна Метельова

066- 446- 44-15 Наталія Гладун

 

Додаток 1. «Про Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»: історія і сучасність»

Понад рік тому зоозахисниками України до ВР було подано нову редакцію Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження». Розроблені зоозахисниками поправки до нині чинного закону ґрунтовано на міжнародному досвіді розв'язання питання безпритульних тварин та принципах гуманності, єдиних для всієї Європи. До сьогодні документ до уваги взято не було.

Нині чинний закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» ухвалено понад чотири року тому (в лютому 2006 р.). Однак нормативні акти, необхідні для його реалізації, досі не прийняті й навіть не розроблені. Ті ж з них, що були запропоновані свого часу зоозахисниками, також розглянуто не було.

Нинішній, офіційно чинний, однак практично не працюючий закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» містить у собі масу суперечностей. І ці суперечності легко обертаються проти тих, кого Закон має захищати. Так, наприклад, у ст.1, присвяченій понятійному апарату, виділено всього чотири категорії тварин: дикі, домашні, сільськогосподарські й безпритульні.

Однак у ст. 17, якою визначено випадки, у яких є можливим убивство тварин, з'являється нова категорія – «тварини, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини». Зазвичай таке формулювання застосовується до гризунів – пацюків, мишей тощо. На практиці дія цієї «вбивчої» статті поширюється на безпритульних собак і котів.

Крім того, у ст. 24 виникає ще одна категорія – «бродячі собаки». Чим вони відрізняються від безпритульних, закон не уточнює. Однак підкреслює, що, якщо безпритульні «можуть бути повернені власнику», то бродячі – ні. Вони передаються виключно в державний притулок. А вихід звідти, як відомо, лише один – живцем у крематорій. Фактично потрапити до категорії «бродячі собаки» може сьогодні будь-яка домашня, що загубилася.

Свій внесок у погіршення ситуації депутати внесли торік у грудні. Тоді ВР скасувала ліцензування з розведення тварин, тим самим автоматично збільшивши їх кількість на вулицях. У лютому ж 2010 р. було здійснено спробу узаконити зооцид – депутати проголосували за скасування відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. На щастя, президент Ющенко наклав вето на нову редакцію, й закон залишився в існуючому вигляді. Однак, за інформацією зоозахисних організацій, у жовтні 2010 р. ВР має намір повернутися до варварських поправок і все ж затвердити їх. Зокрема, таку:

"Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження

Відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження несуть фізичні та юридичні особи, винні у:

— порушенні протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних, карантинних норм та правил;

— порушенні правил використання тварин під час видовищних чи спортивних заходів, що включають бої тварин або їх елементи, та інших заходів, що спричиняють страждання, травмування, каліцтво чи загибель тварин;

— невиконанні законних вимог органів, що здійснюють контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження».

І це – все. Інших випадків, що тягнуть за собою відповідальність, новим текстом закону не передбачено. Очевидно, що якщо ця стаття «пройде», то вбивати й знущатися над домашніми й безпритульними тваринами в Україні можна буде цілком безкарно, а от утримувати собак і котів вдома стане проблематично – порушення санітарних норм… Такий юридичний казус загрожує обернутися для України ще однією трагедією. Прикриваючись буквою закону, місцева влада зможе безкарно вилучати тварин в їхніх власників, а хазяї, що відмовляться підкоритися, самі перетворяться на порушників закону «Про захист тварин від жорстокого поводження».

 

Додаток 2. Чинники, що впливають на динаміку кількості безпритульних собак у країнах Європи ( за матеріалами огляду «Практика контролю безпритульних тварин в Європі: огляд стратегій контролю популяцій безпритульних собак і котів у 31 країні, здійсненого WSPA та RSPCA у 2006 – 2007 рр. -

( Stray animal control practices ( Europe ). A report into the strategies for controlling stray dog and cat populations adopted in thirty-one countries. WSPA, RSPCA International. 2007 )

 

Групи країн за класифікацією WSPA та RSPCA:

1 група : Високий рівень контролю. Відсутність безпритульних собак. Країни – Бельгія, Данія, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія

2 група : Мала кількість безпритульних тварин. Країна – Словенія.

3 група : Ситуація, що поступово покращується. Країни – Велика Британія, Ірландія

4 група : Проблема безпритульних собак зберігається. Країни - Боснія-Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Греція, Угорщина, Італія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Сербія, Іспанія

5 група : Ситуація погіршується або є неконтрольованою. Країни – Албанія, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Молдова, Україна

 

Групи країн та кореляції чинників

•  Країни , визнаних в аналітичному дослідження WSPA та RSPCA такими, в яких ситуація погіршується або є неконтрольованою (5 група): Азербайджан, Албанія, Вірменія, Молдова, Україна (усі – поскомуністичні). В усіх основною формою регулювання чисельності Б/С є відстріл або/та інші форми вбивства. За нашими власними даними до цієї ж групи країн належить і Румунія. В усіх кількість Б/С зростає. Серед тих, що практикують убивство, Болгарія (4 група) є єдиною країною, де кількість Б/С зменшується . Однак у Болгарії основними методами регулювання є ВСП та відлов без повернення .

•  У 4-й групі з 14 країн половина (7) на загальнодержавному або регіональному рівнях практикують ВСП : Греція, Болгарія, Боснія-Герцеговіна, Іспанія, Італія, Мальта, Сербія. Кількість Б/С тут в основному залишається стабільною (у Болгарії – зменшується, у Сербії – збільшується, у Боснії-Герцеговіні – динаміка невідома).

•  Країни, де кількість Б/С збільшується: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Молдова, Румунія (метод регулювання – вбивство), Сербія (відлов без повернення, евтаназію здорових неприлаштованих дозволено і практикують), Фінляндія (відлов без повернення, евтаназію здорових дозволено, але НЕ практикують). За всієї відмінності ситуації ці країни мають спільним показником те, що пільгова стерилізація власницьких тварин в них або відсутня (Албанія, Вірменія, Фінляндія), або провадиться силами виключно громадських організацій без участі держави або місцевої влади (Молдова). Лише в Сербії до цієї справи долучено владу. Крім того, аналогічно без участі влади (Албанія – силами ветеринарів, Сербія та Фінляндія – силами ГО), проводиться або зовсім не проводиться (Азербайджан, Вірменія, Молдова) просвіта населення з питання контролю над народжуваністю домашніх тварин. Третій показник – відсутність обов'язкової реєстрації домашніх собак – теж є спільним (крім Сербії).

•  Країни де кількість Б/С залишається стабільною: Греція, Естонія, Італія, Іспанія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Угорщина, Чехія (країни півдня Європи та Прибалтійські). З них у Італії, Іспанії, Мальті практикується ВСП в поєднанні з відловом без повернення , у Греції – виключно ВСП . Естонія, Литва, Польща, Португалія, Угорщина, Чехія – виключно відлов без повернення . У Греції, Мальті та Польщі евтаназію здорових не прилаштованих собак заборонено. В інших – дозволено і здійснюють. В усіх країнах цієї групи, крім Естонії, реєстрація домашніх собак є обов'язковою. Просвіта населення провадиться силами держави та/або місцевих влад у Естонії, Литві, Польщі; у Греції, Мальти, Угорщині, Чехії – силами ГО; Італія, Іспанія – силами ветеринарів; у Португалії – не проводиться. Греція, Естонія, Італія, Литва, Польща, Угорщина практикують пільгову стерилізацію власницьких тварин, що провадиться в тому числі державою та/або місцевою владою. Іспанія, Мальта, Португалія, Чехія пільгової стерилізації не мають.

•  Країни, де кількість Б/С зменшується: Болгарія, Велика Британія, Ірландія, Словенія, Хорватія. В усіх методом регуляції є відлов без повернення (у Болгарії ще й убивство при відлові, а також ВСП). Евтаназію здорових не прилаштованих тварин дозволено в усіх, і вона застосовується в усіх, крім Ірландії. В усіх, крім Великої Британії, реєстрація собак є обов'язковою. В усіх просвіта населення здійснюється виключно силами ГО, крім Великої Британії, де вона проводиться на державному рівні. В усіх – існує пільгова стерилізація.

•  Країни, де Б/С не існує . Бельгія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Швейцарія, Швеція (країни Північної Європи). В усіх (крім Норвегії і Нідерландів) реєстрація є обов'язковою. Просвіта населення здійснюється державою в Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Швейцарії. У решті країн цієї групи такої потреби немає у зв'язку з високим рівнем свідомості населення в цьому питанні. Пільги при стерилізації держава надає лише в Норвегії. В усіх практиковано відлов і утримання в притулках без повернення. В усіх, крім Німеччини, евтаназію здорових неприлаштованих дозволено. Але в жодній з цих країн її не практикують . У Німеччині евтаназію здорових тварин у будь-яких випадках заборонено на законодавчому рівні.

Висновки

•  Убивство (будь-якими засобами) як метод регуляції кількості Б/С веде до її збільшення і є найбільш не ефективним методом . Практикується виключно в окремих посткомуністичних країнах, здебільшого із сильним впливом мусульманських традицій.

•  ВСП практикується у країнах півдня Європи. В усіх країнах, де застосовують ВСП, кількість безпритульних собак залишається стабільною або зменшується (Болгарія).

•  Немає кореляції між динамікою кількості Б/С і практикою евтаназії здорових не прилаштованих собак.

•  Є кореляція між динамікою кількості Б/С і застосуванням державою та/або місцевою владою комплексних заходів, спрямованих на перекриття джерел поповнення Б/С: обов'язковою реєстрацією, просвітою населення, пільговою стерилізацією власницьких тварин та відмовою від практики вбивства при відлові .

•  У країнах, де кількість Б/С залишається стабільною, вбивство не практикується, застосовується або ВСП, або відлов без повернення, або їх комбінація. Евтаназія здорових не прилаштованих собак може бути як дозволеною і практикуватися, так і забороненою. При цьому стає наочним вплив чинників, спрямованих на перекриття джерел поповнення Б/С: обов'язковою реєстрацією, просвітою населення, пільговою стерилізацією власницьких тварин. Однак на практиці в усіх країнах цієї групи державну та/або місцеву владу долучено до активації лише окремих з названих чинників. Є підстави вважати, що відсутність підтримки з боку державної та/або місцевої влади у активації решти чинників призводить до відсутності відчутних позитивних змін у зменшенні кількості Б/С. Усі чинники в комплексі задіяно на рівні держаної та/або місцевої влади лише в Литві та Польщі. І саме в них з країн цієї групи, за повідомленнями преси останніх років, помітна тенденція до зменшення Б/С.

•  Ані ВСП, ані відлов без повернення, ані евтаназія здорових неприлаштованих тварин як методи регулювання чисельності Б/С без застосування комплексних запобіжних щодо розмноження власницьких тварин заходів не мають визначального впливу на кількість Б/С.

•  Отже, можна з великим ступенем імовірності стверджувати, що лише комплексні заходи з запобігання неконтрольованого розмноженню власницьких тварин, здійснювані силами державної та/або місцевої влади є ефективними щодо регулювання чисельності безпритульних тварин не залежно від того, який метод регулювання Б/С практикується (ВСП, відлов без повернення і довічне утримання, евтаназія здорових не прилаштованих) чи вони практикуються в комплексі.

Тетяна Метельова, к.філос.н, старший науковий співробітник

Інституту європейських досліджень НАН України